Історія України 8 клас

2021-2021 навчальний рік

Урок № 8 Дата: 05.10.2021

Тема: Церковні собори в Бересті 1596 року

Прояви кризового становища в Українській православній церкві
Втрата власної держави.	Складні зовнішні обставини (захоплення турками Константинополя, який втрачає статус центра православ'я)	Піднесення Московської митрополії, яка воліла бачити Україну під своїм впливом
Необхідність протистояти польському католицизму

Полемічна література — твори релігійного спрямування, у яких висувалися аргументи авторів, спрямовані проти поглядів їх противників.

Полемічна література

Автор твору	Назва твору
Герасим Смотрицький	«Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», «Тренос»
М. Смотрицький	«Тренос»
Автор невідомий	« Пересторога »
І. Вишенський	«Послання до єпископів»
І. Потій	«Унія»
І. Борецький	« Протестація »

Умови Берестейської церковної унії

1. Злиття православної та католицької церков і утворення греко-католицької (уніатської) церкви (ГКЦ), яка підпорядковувалася владі папи Римського.

2. ГКЦ зберігала православні обряди, традиції, церковнослов'янську мову.

3. Православне духовенство, яке визнало унію, зрівнялося у правах з католицьким і звільнялося від плати податків.

4. Уніатська церква в Речі Посполитої стала офіційно визнаною.

Результати та наслідки берестейської церковної унії

1. Збереження панівного становища в Речі Посполитій католицької церкви.

2. Покатоличення української шляхти, яка здобувала освіту в католицьких освітніх закладах.

3. Діяльність в Україні католицьких орденів.

4. Розкол національної єдності українців (на прихильників православ'я та уніатства).

5. Збереження напруження в стосунках католицької та православної церков.

6. Призупинення поширення католицизму в українських землях.

7. Важливим гаслом національно-визвольної боротьби наприкінці XVI— у середині XVII ст. став захист православ'я.

Дати з параграфа 11 виписуєте у хронологічну таблицю

УРОК № 6-7 Дата: 28-29.09.2021

Тема. Церковне життя в XVI ст.

Мета: скласти уявлення про розгортання реформаційних і контрреформаційних рухів на українських землях; оцінити значення діяльності православних братств; визначити особливості становища православної церкви; продовжити формувати навички використовувати розповідь учителя та матеріал підручника як джерело знань; виховувати шанобливе ставлення до минулого своєї Батьківщини.

Основні дати та події: 1542, 1544 рр. — створення у Львові Благовіщенського та Миколаївського церковних православних братств; 1556—1561 рр. — на Волині українською мовою було створено Пересопницьке Євангеліє; 1564 р. — початок діяльності єзуїтів у Польщі.

Розповідь учителя

Період XVI ст. дослідники називають темною добою в історії української православної церкви. Тоді церковне життя на теренах України розвивалося під іновірною польсько-литовською владою. І хоча проголошувалося терпиме ставлення до православ’я, забезпечення прав і привілеїв православної церкви, існували важливі причини, які викликали глибоку кризу церковного життя. Саме в цей період розвинулися такі характерні особливості українського православ’я, як активна участь у житті церкви світських осіб та зближення церковного життя, духовної освіти й школи, змушених протистояти наступу латинської культури, католицизму та реформаційним рухам.

Негативно впливало на становище православної церкви існуюче в Польському королівстві й Великому князівстві Литовському право патронату, або «право подавання». Відповідно до нього питання призначення на митрополичу і єпископську кафедри залежало від великого князя литовського та польського короля. Після Люблінської унії ситуація погіршилася. Польські королі за правом патронату стали, «подаючи хліби духовні й роздаючи столиці духовні», призначати на посади єпископів і архімандритів (настоятелів монастирів) за гроші. Фактично посаду отримував той, хто більше за неї заплатив. Королі надавали посади в православній церкві світським особам (шляхті, військовим) за борги держави цим людям, різноманітні вислуги на прохання наближених до королівського двору осіб тощо.

Правом патронату щодо православних церков і монастирів користувалися на приватних землях магнати та шляхта. Воно полягало у праві власності на засновані ними церкви й монастирі у своїх маєтках, селах та містах. Священики в таких парафіях не обиралися простим людом, а призначалися патронами-шляхтичами за «правом подавання». Завдяки цьому життя церковної громади залежало від віросповідання власника маєтку або міста та його ставлення до православ’я. Магнати і шляхта розпоряджалися церквами й монастирями на підставі права власності: закладали, обмінювали, продавали, здавали в оренду, віддавали як посаг тощо.

Польська влада надала православній церкві набагато менше прав порівняно з католицькою. Православних єпископів, на відміну від католицьких, не допускали до участі в роботі сенату — верхньої палати сейму. Православне духовенство, на відміну від католицького, мало сплачувати податки. Хоча з 1573 р. польські королі зобов’язалися дотримуватися політики релігійної віротерпимості, фактично польська влада й католицьке духовенство негативно ставилися до православ’я, вбачаючи в ньому перешкоду для просування католицизму на слов’янський Схід.

2.  Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні.

Розповідь учителя

У XVI ст. Європу охопила Реформація — церковно-релігійні й суспільно-політичні течії, спрямовані проти католицької церкви. Із поширенням у Європі реформаційних ідей пов’язаний початок пробудження національної свідомості, розвиток культури окремих народів та виникнення протестантизму.

Робота з термінами та поняттями

Протестантизм — один із найбільших (поряд із католицизмом і православ’ям) напрямків християнства, який виник у період Реформації в XVI ст. Його початковими формами були лютеранство, кальвінізм та англіканство.

У 30—40-х рр. XVI ст. з Європи через Польщу на українські землі стали поширюватися реформаційні вчення. Одним із таких учень був кальвінізм. Засновник учення Жан Кальвін вважав, що доля людини заздалегідь визначена Богом, закликав працювати, бути ощадливими й накопичувати багатства. На теренах України громади кальвіністів виникали у великих панських маєтках або містах, що належали магнатам. Першими прийняли кальвінізм магнатські родини Потоцьких і Радзивіллів. До них приєдналися представники знатних православних родів (Вишневецькі, Хоткевичі, Сапеги). Громади кальвіністів виникали також на Закарпатті, Холмщині, Підляшші, Перемишльській і Белзькій землях. Інша течія протестантизму — лютеранство — на теренах України поширення не набула.

У другій половині XVI ст. на Галичині, Волині, Поділлі та Київщині поширилося аріанство — напрямок протестантизму, прихильники якого визнавали лише Бога Отця, заперечуючи цим християнське вчення про Святу Трійцю.

Особливістю реформаційних рухів було те, що вони не поширювалися на значні верстви українського населення. За підрахунками історика М. Грушевського, на українських землях було близько 100 невеликих протестантських громад, створених, як правило, шляхтою, і далеко не завжди українською. Поширення протестантизму на певний час загальмувало проникнення католицизму в Україну. В основних засадах Реформації (звільнення з-під влади Риму, наближення церкви до народу, переклад Біблії народною мовою) українське православне населення вбачало засіб протидії католицизму, пристосовуючи реформаційні ідеї до своїх потреб.

Боротьба протестантів із католицькою церквою ставала для православних зразком для оновлення власної церковної організації. Вплив реформаційних ідей проявлявся в діяльності православних братств, які намагалися сприяти оновленню церковного життя.

Важливим наслідком поширення ідей Реформації на українських землях стала поява перекладів Святого Письма. Зокрема, у 1556—1561 рр. на Волині українською мовою було створено Пересопницьке Євангеліє.

У 60-х рр. XVI ст. в Україні набувала поширення Контрреформація — рух, розпочатий католицькою церквою для боротьби з Реформацією. У 1569 р. за підтримки польської влади на теренах України розпочало діяльність «Товариство Ісуса» (Орден єзуїтів). Завдяки наполегливій діяльності єзуїтів, яких підтримувала польська влада, їхніми прибічниками стало чимало магнатів і шляхти, яких вони навернули в католицизм (Радзивілли, Хоткевичі, Сапеги). У 70—80-х рр. XVI ст. на українських землях єзуїти відкривали свої школи, які мали досить високий рівень викладання. Водночас вони сприяли поширенню католицизму.

Зверніть увагу!

Одним із результатів Реформації в Польщі стало утвердження віротерпимості в 60-х рр. XVI ст., щоправда, ненадовго. Здавалося, що Реформація в Польщі перемогла. Проте протестантський рух у країні мав свої особливості, що зумовило його слабкість і зрештою занепад:

•   не мав широкої підтримки серед основної маси населення (селян, міщан);

•   шляхта та магнати за допомогою нових релігійних учень прагнули домогтися нових привілеїв і послаблення королівської влади, а не були переконаними протестантами;

•   відсутність єдності в протестантському русі (лютерани, кальвіністи, аріани, чеські брати), а іноді й ворожнеча між його течіями;

•   більша частина православного населення була байдужою до нових учень, її турбувало збереження «батьківської» віри — православ’я.

3.  Церковні братства.

Розповідь учителя

У XV—XVII ст. на українських землях розгортався братський рух, пов’язаний із діяльністю створюваних православними міщанами церковних братств.

Робота з термінами та поняттями

Церковні братства — релігійні та культурно-просвітницькі товариства, що створювалися православними міщанами при церковних парафіях України в XV—XVII ст.

Спочатку православні міщани, створюючи братства за зразком ремісничих цехів, керувалися благодійницькою метою — дбати про побудову й обслуговування церкви, влаштовувати доброчинні обіди для бідних, готувати церковні урочистості, допомагати хворим тощо.

У XVI ст. в умовах розгортання насильницького покатоличення й національного гноблення православних українців діяльність братств зазнала змін. Вони стали виступати захисниками прав православного населення. Члени братства зверталися зі скаргами на дії польської адміністрації до судів, посилали делегації з проханнями до короля. Водночас братства прагнули очистити церкву від осіб, негідних духовного звання, й оновити її. Вони також займалися просвітницькою діяльністю: відкривали школи, друкарні, організували бібліотеки.

Перші братства — Благовіщенське (1542 р.) та Миколаївське (1544 р.) — виникли у Львові. У другій половині XVI ст. найвпливовішим стало Успенське ставропігійське братство у Львові. За правом ставропігії, отриманим у 1586 р., воно безпосередньо підпорядковувалося константинопольському патріарху, а не місцевим православним єпископам. Львівське братство мало право верховенства над іншими братствами та контролю над духовенством. Йому належала Львівська братська друкарня, у якій працював московський друкар Іван Федоров. Близько 1585 р. в місті з’явилася Львівська братська школа для дітей міщан і священиків. Вона утримувалася коштами братчиків. Братство організувало у Львові шпиталь-притулок для хворих і калік, спорудило Успенську церкву.

Діяльність Львівського Успенського братства стала прикладом для православних українців інших міст. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. православні братства діяли в Перемишлі, Рогатині, Тернополі, Луцьку, Кременці, Судовій Вишні, Києві та багатьох інших українських містах.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 8 (§ 9*) підручника

2. Виписати у хронологічну таблицю дати виділені червоним, записати у робочий зошит те, що виділено синім.

 ____________________________________________________________________

Урок № 42     Дата: 14.04.2021

Тема: Підкорення Кримського ханства. Колонізація Півдня України

1. Прочитати параграф 36 підручника

2. Пройти тестування на сайті join.naurok.ua Код доступу 5201880

Також, це завдання доступне учням (8) у розділі тести, після входу на сайт naurok.ua за паролями, що вам кожному вислала

__________________________________________________________________

Урок №41   Дата: 31.03.2021

Тема: Імперський наступ на автономію Гетьманщини

1. Прочитати параграф 33, виписати дати у хронологічну таблицю

2. Переглянути відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=l0mPiwaBfmQ

3. В зошит записати дату та тему і виконати письмово наступні завдання: 

1.   3.1.   Робота з історичним джерелом.

Указ Петра І про створення Малоросійської колегії (16 травня 1722 р.)

«Цього 1722 р., квітня 27 дня всепресвітліший, державні ший Петро Великий, імператор і самодержець всеросійський і інше, і інше, жалуючи підданих своїх – малоросійський народ, видав указ: при гетьманові пану Скоропадському в Глухові для управління судами і для іншого, що в прохальних пунктах гетьмана Хмельницького  і в ухвалах на нього написано, замість однієї воєводської персони для кращої вірності й управління бути колегії, в якій бути бригадирові панові Вельямінову з шістьма чоловіками штаб-офіцерами, та при цій же колегії бути прокурором з гвардії капітаном або капітаном-поручикам з щорічною зміною…»

Дайте письмово відповіді на запитання:

·        Визначте склад Малоросійської колегії.

·        Хто був її головою?

·        Доведіть, що створення Малоросійської колегії було кроком Петра І до обмеження прав і свобод українського народу.

ФОТО ЗОШИТІВ ЧЕКАЮ ДО 18:00 01.04.2021 РОКУ У ЗРУЧНИЙ ДЛЯ ВАС СПОСІБ : АБО ВАЙБЕРОМ АБО НА ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ LINYS@UKR.NET

ПІСЛЯ 18:00 01.04.2021 РОКУ НЕ ПРИЙМАЮ!!!!!!

__________________________________________________________________

Урок 31.    Дата 20.01.2021

Тема: Внутрішня боротьба за владу та впливи. Розкол Гетьманської держави. Спроби об'єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини.

Завдання 1. Опрацювати параграф 25,26

Завдання 2. Виписати дати у хронологічну таблицю

Завдання 3. Замалювати контурну карту

Історія України. 8 клас.
Тема: "Українсько-московська міждержавна угода 1654 р. Воєнні дії в 1654-1655 рр."

Підручник: Стукевич О.К., Романюк І.М., Пірус Т.П. Історія УКраїни 8 клас. К.: Грамота, 2008. - 272 с. &21

Документ 1. Із грамоти царя Олексія Михайловича Богданові Хмельницькому про згоду взяти Україну під захист (22 червня 1653 р.) «І ми, великий государ, увірувавши в Бога благою ревністю і поба­жавши, аби християнська віра у вас не перевелася,але таки виповнюва­лася і великого пастиря Христа Бога нашого стадо примножувалося, як каже: і буде єдиним стадо і єдиний пастир, — дозволили вас прийняти під нашу царської величності високу руку, тим го й не будете ворогом хреста Христового для притчі і хули. А ратні наші люди за нашим царської величності указом збираються і до ополчення готуються. 1 для того надіслали ми,великий государю, до вас стольника нашого Федора Обросимовича Лодиженського,щоб вам, гетьману, і всьому Запорізько­му війську наша царська милість була відома. І прислати б до нас, вели­кому государю до нашої царської величності,посланців своїх, а ми, ве­ликий государ наша царська величність, надішлемо до вас наших царської величності думних людей».

Завдання:

1. Як ви вважаєте, що спонукало російською царя відгукнутися на пропозицію Б.Хмельницького?

2. Як про це сказано в документі? А чи так це було насправді? Сфор­мулюйте свою думку з цього питання.

Документ 2. М. Аркас про Переяславську раду «...І от восени, коли стояв Хмельницький на Поділлі, прийшла звіс­тка, що вже їдуть до нього посли з Москви і цар обіцяє на весну присла­ти військо. Посли московські — боярин Бутурлін,окольничий Ольферєв і думний дяк Лопухін із військовим почтом з 200 стрільців приїхали у Переяслав саме під Новий рік. Стрів їх переяславський пол­ковник Павло Тетеря та протопоп. На Водохреще року 1654 приїхав у Переяслав і гетьман і на 8 січня скликав велику раду. Уся старшина з усіх полків,з усієї України з'їхалися до Переяслава. Об 11-й годині вийшов на майдан гетьман і почав свою промову до війська... Потім прочитано царську грамоту — і в ній цар обіцяв Україну в ласці держати і від ворогів обороняти. Послів покликав тепер гетьман у церкву до при­сяги. Гетьман зі старшиною домагався, шоб посли московські присяга­ли за царя, що він вольності й порядки України порушати не буде й во­рогам її на оддасть на поталу. На те бояри сказали, що вони сього не зроблять, бо Московський цар — «самодержець» і присяги своїм підданим не складає. Але нехай люде не бояться: цар їх не видасть і всі вольності права оборонить та збільшить.

Ся несподіванка дуже здивувала гетьма­на і старшину. Не знали, що робити. Вийшли з церкви й радилися на подвір'ї...Послали до Бутурліна, щоб таки присягнув, іначе військо бу­де вагатися і не схоче цареві присягати. Посли стояли на свойому. Довго так тяглося. Нарешті Хмельницький і старшина, щоб помочі москов­ської не втрачати, згодилися присягнути й так і постановили, що пізні­ше вони пошлють до Москви своїх послів, і ті з царем і боярами умов­ляться про українські порядки...» (Козацькі ватажки та гетьмани України.- Львів, 1991. - С. 70-71)

Завдання:

1.Використовуючи документ та ілюстрацію, складіть розповідь про перебіг подій на Переяславській раді в січні 1654 р.

2. Як ви вважаєте, чому Хмельницький і старшина, незважаючи на від­мову московських послів, склали присягу?

Документ 3. Із повідомлень українського шляхтича Павша «Бачу зле, бо видав Хмельницький всіх нас у неволю московському цареві... Сам із військом козацьким присягнув і місто Київ силою під мечовим каранєм до того привів, що присягли всі...

Тамтешні міщани, нерадо прийнявши московітів, роз'їхалися по різних містах і містечках... Отець митрополит і архімандрит київські ще не присягли і присягати не хочуть. Вони заявили, що швидше помруть, ніж будуть присягати московському цареві, і твердо стоять на цьому...

Сповіщаю, що Кропив'янський та Полтавський полки відірвалися від Хмельницького і відмовилися присягати московському цареві... Сповіщаю, що Хмельницький присягнув московському цареві у Пере­яславі... Потім переяславських міщан гнали присягати, чому вони дуже противилися, а місцевий війт захворів, то його, хоч і хворого, було нака­зано привести до церкви Пречистої Богородиці. Він мусив виконати присягу і помер від депресії того ж дня... Кияни теж цьому були против­ні та не хотіли йти до церкви, але їх, наче бидло, гнали козаки до прися­ги... Вони ж під час присяги не називалися своїм іменем, а після присяги дуже її лаяли. Митрополит не дозволив присягати, і отець архімандрит, і все духівництво... Гадяцький і Брацлавський полки не хотіли зносити­ся з Хмельницьким, не хотіли їхати на цю присягу до Переяслава, і серед тієї України стався розкол». (Власов В. Історія України. 8клас.: Навчаль­ний посібник. -К.: А.С.К., 2000.- С. 131)

Завдання:

1. Зіставте інформацію, викладену в обох документах про хід Пере­яславської ради.

2. Чому серед населення України не було одностайності у сприйнятті подій в Переяславі?

3. Як ви вважаєте, яке значення мала Переяславська рада для України і для Москви?

Документ 4. З «Привілеїв Війську Запорозькому»,наданого російським царем Олексієм Михайловичем (27 березня 1654 р.) «То ми, великий государ, підданого нашого Богдана Хмельницького і все наше Військо Запорозьке пожалували — веліли їм бути під нашою, царського величества, високою рукою, згідно з давнішими їх правами і привілеями, даними їм від королів польських і великих князів литов­ських,і тих прав і вольностей німим нарушати не веліли. Судитися велі­ли їм у своїх старших по давніших правах їх, а наші царського величества бояри і воєводи в їх військові суди мішатися не будуть. Число Запорозь­кого війська, за їх власним проханням, веліли ми означити в 60 000 ре­єстрових, і щоб завжди се число було повне. А коли б волею Божою при­йшла гетьманові смерть, ми, великий государ,лишили Запорозькому Війську вибрати гетьмана самим між собою, по давньому звичаю, а кого виберуть гетьманом, про те писати до нас, великого государя; а той но- вовибраний гетьман аби вчинив присягу нам, великому государю, при тім,кого ми вкажемо. Також маєтків козацьких і земель, які вони мають для прожитку,від них і від дітей удів, які зостаються по козаках, ми не веліли відбирати, а бути при них по-давньому. А коли почнуть приходи­ти у Військо Запорозьке до гетьмана Богдана Хмельницького посли з котрихось пограничних держав з чимось добрим,ми, великий государ, таких послів гетьманові лишили приймати й відправляти, а нам, великому

государеві,зараз писати про все: з яких держав і в яких справах ті посли були прислані і з чим відправлені. А коли б якісь посли були прислані від когось з якоюсь справою, противною нам, великому государеві, — таких послів війську затримувати і також зараз писати про них до нас, а без нашого указу назад їх не пускати. А з турецьким султаном і поль­ським королем без нашого указу зносин не мати.

...Богданові Хмельницькому,гетьманові, і всьому Війську Запорозь­кому бути під нашою високою рукою...Служити нам. Всякого добра шукати і на наших неприятелів, куди їх буде наш государський наказ, кодити і битися, і всім нам бути в нашій государській волі вовіки». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Ос­нова»,2004. - С. 122-123)

Завдання:

1. Як змінилося становище Української козацької держави після Пере­яславського договору?

2. В чому, на вашу думку, права України були обмежені?

3. Як би ви визначили суть українсько-російського договору?

а) Росія встановила протекторат над Україною;

б) Україна та Росія об'єдналися в конфедерацію;

в) Україна отримала автономію у складі Росії. Свою відповідь обґрунтуйте.

Відео:

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ - Переяславська рада Переяславська рада 1654 р. 
Завдання:


1. Заповніть таблицю «Становище України за умовами Переяслав­ського договору».

2. Користуючись картою з підручника чи атласу «Козацька держава за гетьмана Богда­на Хмельницького (1648 — 1657 рр.)», назвіть:

1) воєнні дії 1654 р. на території Білорусії;
2) території Української держави, які увійшли в середні XVII ст. до
складу Московського царства;
3) місто, де відбулася українсько­-російська рада;
4) гетьманську столицю;
5) причини походу Хмельницького на Львів у 1655 р. Які він мав
результати?


Відповіді надсилайте на мою електронну адресу: linyserg@gmail.com